Чи можна використовувати шланг для душу для миття підлоги: поради

Душовий шланг — це гнучка армована труба, яка з'єднує змішувач із душовою лійкою. Вона розрахована на високий робочий тиск і має зручну форму, тому думка «зручно направити воду просто на підлогу» виникає в людей дуже часто. Питання звучить буденно: чи не пошкодить таке миття плитку, затирку швів і саму сантехніку.

Водночас сантехнічні служби Києва регулярно отримують подібні звернення. Зазвичай мова йде не про капітальний ремонт, а про звичайне прибирання на кухні, у ванній кімнаті, у приміщенні з керамогранитними плитками або на балконі, де немає окремої мийки. Обсяг води невеликий — кілька літрів, — але саме ця вода потрапляє в каналізацію, де накопичуються жир, мийний порошок і залишки бруду.

Третій момент, який варто врахувати: душові шланги різні за конструкцією та ресурсом. Дешеві гнучкі трубки з силіконом у якості армування руйнуються за два-три роки, тоді як металеві шланги з ексцентриковою гайкою служать у рази довше й зовсім інакше поводяться під напором.

Тому однозначної відповіді немає: такий спосіб припустимий у певних ситуаціях, але вимагає обережності, правильних насадок і розуміння того, як влаштована ваша каналізація.

Як вода із шланга поводиться на підлозі

Душова лійка має багато дрібних отворів, і напору змішувача в ній вистачає, щоб струмінь перетворився на дрібну піну з плямами навколо. На рівній поверхні такий розлив швидко розтікається в боки, затікає у шви й під меблі. Вологість, яку потім не убирають, сприяє появі цвілі на затирці та чорних плям на плитці.

Ще одна деталь — температура. Для миття підлоги потрібна тепла вода, а гарячий режим у душі майже завжди поєднується з мийними засобами, які виділяють піну. Піна в каналізації забиває сифон і труби, а при регулярному повторенні спричиняє повільне протікання, запах із стояка та зростання витрат води через підтікання крана.

Якщо підлога має ухил до трапа або зливу, ситуація помітно краща. Головне правило: воді потрібно мати куди йти, інакше вона просто стоятиме й випаровуватись, залишаючи після себе розводи й неприємний запах.

Порівняння доступних способів прибирання

Ось як різні варіанти виглядають на практиці — від звичайного душового шланга до обладнання, яким користуються професійні бригади.

Найчастіше переоцінюють рядок із гнучкою підводкою змішувача. Це дійсно швидко й дешево, але такий «миттєвий» варіант найчастіше закінчується тим, що підводку доводиться міняти: вона нагрівається, розм'якшується й починає пропускати воду саме там, де її не можна контролювати.

Садовий шланг із насадкою — варіант із гарною силою напору, але тут є нюанс. Щоб ним користуватися, треба перекрити воду на стояку та під'єднати перепускний шланг до каналізації. Без цього насадка просто розбризкує воду в повітря, а шланг залишається напівпорожнім.

Правила, які зменшують ризик

Перше і найважливіше — не змішуйте миючі засоби під час самого миття. Піна й гель забивають сифон, і після кількох таких процедур доведеться чистити сток. Найкраще спочатку змити підлогу чистою водою, а потім наносити мийний засіб окремою ганчіркою або щіткою.

Друге — тримайте насадку ближче до підлоги. Зменшення кута зменшує розкидання води та знижує навантаження на затирку швів. Третє — вимикайте воду в момент перенесення шланга, а не тягніть його з активним струменем: гнучка труба під напором здатна вирватися з гайки.

Щоб каналізація не накопичувала залишки, фахівці радять регулярно прочищати стоки, зливи й сифони. Принципи, описані в матеріалі про регулярне чищення дренажних систем, працюють і для житла: профілактика обходиться дешевше за аварийний виїзд, а вода, що тече без заторів, не повертає бруд у приміщення.

Ще одна звичка, яку варто завести: після миття дати поверхні висохнути, а не залишати мокрою під стільником або біля дверей. Закликані краплі згодом перетворюються на калюжі, а відсутність циркуляції повітря під шафою швидко дає цвіль на гіпсокартоні.

Коли душовий шланг уже не підходить

Є ситуації, де такий спосіб припиняє бути просто незручним і стає здоровим ризиком. Перше — стара сантехніка: чавунні та сталеві труби з іржаною гальванізацією не полюблять тривалих контактів із водою з мийними засобами. Друге — дерев'яна підлога, паркет і ламінат, які не мають достатньої стійкості до вологи. Третє — підплиткові системи та підігрів, надмірна волога для яких шкідлива.

Коли йдеться про капітальні зміни у ванній кімнаті, варто планувати не тільки заміну сантехніки, а й зміни в самому приміщенні. Опис того, як відбувається переобладнання чавунної ванни, добре показує, що кожен етап робіт починається з оцінки стану комунікацій — і саме там вирішується, який шланг стоятиме далі та чи потрібна заміна підводки.

Окремо варто згадати піддон і сифон: під час миття підлоги вода потрапляє в зону, де збирається жир і волосся. Перевірте, чи не забитий сифон під душем, інакше наступного разу побачите, як вода піднімається через решітку.

Коли краще викликати сантехніка

Сантехнік потрібен, коли миттям підлоги не обійтися: після аварії, при забитті каналізації, для заміни зношеного душового шланга чи встановлення нового змішувача, а також під час ремонту ванної кімнати. Перелік робіт, які виконують професійні бригади, можна переглянути на сторінці послуг сантехнічної служби — там і заміна обладнання, і демонтаж старих конструкцій, і підключення нових приладів.

Важливо розуміти мету візиту: сантехнік приїде не для того, щоб просто поставити шланг у вашій ванній, а щоб перевірити, чи витримає з'єднання навантаження, чи не тече з трапа та в якому стані сифон. Це займає трохи часу, але знімає більшість питань, які виникають під час прибирання.

Найпростіший наступний крок: сфотографуйте свій душовий шланг, змішувач і піддон, запишіть модель обладнання та передзвоніть у службу, щоб фахівці вже знали, з чим працювати, і призначили зручний час приїзду.